Тільки ти | Яніна Логвин

Мій зведений брат. У тебе є все: дім, сімʼя, батьки... Я нічого не просила й ні на що не сподівалася. Мені було затишно в своєму світі, допоки в ньому не зʼявився ти. Але ти проник під шкіру й залишив рани.  Маю надію, що одного разу я забуду тебе.

Я й сам не знаю, чому лютую. Чому ця худенька дівчина змущує вкотре думати про неї. Зведена сестра. Чужа плоть і кров. Непрошена гостя –  в моєму житті, в моєму домі, в моїй кімнаті. Ти пошкодуєш, що якоїсь миті переступила її поріг.