Олександр Ірванець – відомий український письменник, поет, драматург, прозаїк та справжній син свого народу. Він не творить мистецтво заради мистецтва, він завжди стежить за суспільно-політичною ситуацією в країні та ніколи не стоїть осторонь. Його високо поетичне слово вирізняється своєю вишуканістю, пісенною мелодійністю та ідейною спрямованістю. Він є лауреатом премії Фонду Хелен Щербань-Лапика (США) та стипендіатом Академії Шльосс Солітюд (Німеччина).
Біографія
Олександр Ірванець народився у Львові, 24 січня 1961 року. Дитинство майбутнього письменника минуло у місті Рівне, там же він закінчив загальноосвітню школу. У 1980 році Олександр вступив до Дубенського педагогічного училища, після закінчення якого продовжив своє навчання у Московському літературному інституті ім. М. Горького.
У 1993 році Ірванець переїхав в Ірпінь, де нині продовжує жити та творити.
Творчий шлях
Популярність до Олександра Ірванця прийшла після того, як він разом із Віктором Небораком та Юрієм Андруховичем створили літературне співтовариство «Бу-Ба-Бу». Зустрівшись на одному з семінарів, українські літератори вирішили, що більше не будуть писати у порожнечу, а будуть ділитися своїми роботами один з одним. Згодом їхні твори стали доступні для широкого кола читачів та досить швидко здобували популярність.
Говорячи про поезію автора, варто відзначити, що вона у нього гостросоціальна й іронічна, в ній є чимало інтимної лірики. Правда, останнім часом Олександр більше пише прози, ніж віршів. А на сторінках своїх оповідань та романів, у властивій саме йому манері, він розповідає про події та людей, які, на перший погляд, здаються буденними та непримітними. Однак саме в цих історіях йому вдається повністю розкрити тему людської совісті та моральності суспільства.
До найбільш популярних творів Олександра Ірванця слід віднести «Рівне/Ровно», «Хвороба Лібенкрафта», «Мій хрест» та багато інших.