Юрій Іздрик - відомий український поет, прозаїк, культуролог, один із творців Станіславського феномену та автор концептуального журнального проекту «Четвер». Він пише у різних жанрах та по черзі видає прозу, поетичні збірки та літературні журнали. Особливість його таланту полягає в ораторській майстерності, а багато критиків та шанувальників його творчості, відзначають захоплюючу енергетику, яку Юрій передає не лише під час своїх виступів, а й у книгах.
Біографія
Юрій Іздрик народився у місті Калуш, 16 серпня 1962 року. У школі він навчався на відмінно, любив літературу та математику, а також грав у музичному ансамблі. Крім загальноосвітньої школи закінчив ще і музичну по класу фортепіано та віолончелі, самостійно освоїв гру на мандоліні та гітарі.
Після школи вступив до Львівського політехнічного інституту, де вивчав історію мистецтва, брав участь у постановках студентського театру, грав у рок-групі та відвідував публічні лекції з мистецтвознавства.
Отримавши диплом про вищу освіту, він почав працювати інженером на Івано-Франківському заводі автоматизованих ливарних машин, а у 1986 році перейшов працювати на Кольський науково-дослідний інститут галургії.
Творчий шлях
Писати вірші та прозу Юрій почав ще у 14 років, але лише віддавши кілька років свого життя монотонній роботі, він зрозумів, що його покликання – це творча діяльність та література. Так, у 1989 році розпочалася історія легендарного журналу «Четвер», який Іздрик випустив спільно з Юрієм Андруховичем. Варто відзначити, що творчий союз цих двох літераторів зберігся і донині.
Саме на сторінках цього журналу були вперше опубліковані роботи письменника, серед них і ті, які полюбилися багатьом «Десять віршів про Батьківщину» та «Остання війна». Однак популярність прийшла до автора лише після виходу роману «Воццек».
Юрій Іздрик випустив понад 10 книг, серед яких романи, повісті та поезія, він також продовжує писати свої нові твори, займається живописом, музикою та редагує журнал «Четвер».