Зігмунд Фрейд

Зигмунд Фрейд – всесвітньо відомий австрійський психолог, психіатр, психоаналітик, невролог, засновник теорії психоаналізу, яка стала найбільш впливовим психологічним вченням XX століття. Вивчав людську підсвідомість, розвинув методику вільних асоціацій та тлумачення снів, сформулював трикомпонентну структуру психіки. Теорії вченого викликають інтерес донині, незважаючи на те, що вони піддавалися критиці та трактувалися неоднозначно. Велика кількість робіт Фрейда була опублікована за його життя, серед них «Про психоаналіз», «Я і Воно», «Психологія мас і аналіз Я», «Тлумачення сновидінь» та інші.

Біографія

Майбутній вчений народився у єврейській родині в 1856 році. Офіційно відомо, що його батьки були вихідцями з України: батько народився в Івано-Франківській області, мати - у Львівській. Закінчив гімназію з відзнакою, після чого вступив до Віденського університету вивчати медицину. Після випуску приступив до медичної практики. Він відкрив приватний кабінет, де займався лікуванням психоневрозів. У своїй практиці Фрейд почав використовувати кокаїн як лікарський препарат, випробувавши його дію на собі. Незабаром вчений зрозумів негативний вплив препарату на організм і припинив експерименти.

У 1886 році одружився з Мартою Бернейс, у шлюбі з якою у них народилося шестеро дітей. Молодша донька Анна продовжила справу батька та заснувала дитячий психоаналіз.

Перший успіх до психолога прийшов після виходу книги «Тлумачення сновидінь» у 1899 році. Робота викликала негативну реакцію суспільства, в пресі її висміювали, а деякі колеги Фрейда й зовсім не хотіли з ним мати справи. Але феномен книги був очевидний за кордоном: вона стала популярною в Америці, Великобританії, Франції.

Поступово ставлення до Зигмунда Фрейда змінювалося. Продовжуючи працювати з чималою кількістю пацієнтів, вчений побудував власну теорію несвідомого. За його дослідженнями і спостереженнями причинами неврозів є незадоволені бажання людини в минулому, зокрема й сексуальні.

У 1902 році Фрейд став професором невропатології у Віденському університеті. Незабаром організував «Перший міжнародний психоаналітичний конгрес».

Міжнародне визнання до Зигмунда Фрейда прийшло лише в 1930 році, коли він отримав премію Гете у Франкфурті-на-Майні. Але через кілька років Фрейду довелося відчути на собі гоніння єврейського народу після приходу до влади фашистів у Німеччині, побувати у віденському гетто, а його книги в Берліні спалювалися та були під забороною.

В останні роки свого життя вчений боровся з раком порожнини рота, викликаний частим курінням. Він переніс багато операцій, але не зміг терпіти страждання і в 1939 році попросив свого лікаря ввести смертельну дозу морфію, щоб закінчити свої муки.

Цитати Зигмунда Фрейда

Багато висловлювань вченого можна почути в наш час. Деякі люди можуть навіть не здогадуватися, що та чи інша фраза належить саме Фрейду. Нагадаємо деякі з них:

• Ми вибираємо одне одного не випадково ... Ми зустрічаємо лише тих, хто вже існує в нашій підсвідомості.

• Єдина людина, з якою ви повинні порівнювати себе - цей ви в минулому.

• Чим бездоганніша людина зовні, тим більше демонів у неї всередині.

• Ми приходимо у світ самотніми і самотніми залишаємо його.