Знижки в Bookchef

Книга «Прихована мова символів» Метью Вілсона показує, що символи — це не декоративні дрібниці й не зашифровані «підказки для обраних», а потужна мова, за допомогою якої людство мислило, вірувало, панувало, боялося й сподівалося. Автор простежує, як символи народжуються, мандрують між культурами, змінюють значення і навіть впливають на хід історії — від імперських перлів і фонтанів до соняшників, сов і Всевидячого ока.Це видання — не лише про мистецтво, а й про спосіб мислення: про здатність бачити за образом ідею, за знаком — історію, а за знайомими символами — несподівано глибокі сенси. Книга стане провідником для всіх, хто хоче навчитися розпізнавати й розуміти приховану мову, якою світ говорить із нами вже тисячоліттями.

"Мистецтво крайнощів: Із 1905 по 1914 рік" — вражаюча книга про мистецький вибух на початку ХХ століття, який назавжди змінив європейську культуру.Це захоплива подорож у час, коли мистецтво буквально шаленіло від нових ідей: експресіонізм, футуризм, авангард, еротика, політика, протест — усе це сплітається в яскраву, сміливу й безкомпромісну історію про те, як художники ламали правила й створювали нові. Це видання вже називають “енциклопедією екстремального мистецтва”, яку хочеться читати і розглядати сторінка за сторінкою.

«Гітлер. Примітки до біографії» – найвідоміша книжка Себастіана Гаффнера, в якій він у лаконічній формі аналізує життєвий та політичний шлях Адольфа Гітлера, висуває сміливі припущення щодо неоднозначних та химерних поворотів історії Другої світової війни та намагається подати об’єктивний аналіз постаті Гітлера і його значення в історії Німеччини і всього світу, уникаючи при цьому поширеної практики сліпої та неконструктивної демонізації цієї одіозної історичної постаті, яка відвертає увагу від виваженого аналізу найпринциповіших помилок та хибних поглядів Гітлера. Автор намагається уникати кліше, штампів і табу, які поширюються на саме ім’я «Гітлер», іронічно зауважуючи, що не обов’язково автоматично заперечувати, що двічі по два буде чотири, лише тому, що Гітлер теж так вважав. «Чимало теоретичних ідей Гітлера живуть далі, навіть довше, ніж можна було припустити, і не лише серед німців, і навіть не лише серед свідомих послідовників Гітлера. А з іншого боку, допоки в цих ідеях хибне не буде чітко відмежоване від більш-менш правильного, правильне перебуватиме у небезпеці бути табуїзованим лише тому, що Гітлер теж так думав».

«Сірі обійми Міжсезоння» є серединною частиною циклу «Колесо року», своєрідним його екватором і проміжним підсумком, що розділяє хроніки про осінь і весну та оповіді, присвячені літу і зимі. На зміну хронічно хворій зимі у нашу реальність непомітно вповзає Міжсезоння. Воно поволі обплутує сірими мацаками вулиці і будинки, думки і сни, консервує перебіг життя і навіть сам час. Усе, як завжди, почнеться із карантину, який, втім, швидко переросте у щось незрозуміле і жаске. Першими під його вплив потраплять дорослі, які у круговерті своїх дорослих проблем нечасто звертають увагу на всі ті тривожні знаки і знамення, які провіщають прихід Міжсезоння. Тож давати всьому цьому раду знову доведеться дітям, бо лише вони здатні побачити справжню сутність демона Міжсезоння і лише вони врешті-решт здатні йому протистояти, щоб знову зрушити з місця завмерле Колесо року і тим самим запустити новий цикл життя. З першого дня найдовша навчальна чверть одразу позначається недобрими прикметами. Морозна свіжість зими розтікається хворобливою відлигою, залитими імлою вулицями повзуть зловісні грейдери, більшість вчителів у школі загадково зникли, а плутані пояснення щодо їхніх дивних хвороб і життєвих негараздів не викликають жодної довіри. Всі уроки замінюють фізкультурою, яку починає вести новий незвичайний учитель, що геть не схожий на фізкультурника – та й на вчителя загалом. Так 8-Б клас починає занурюватися у нескінченне моторошне Міжсезоння, яке день за днем усе глибше затягує їх у свою сіру застиглу реальність. Школа майже спорожніла, ніхто не ходить на заняття, окрім їхнього класу, скоро оголосять карантин, і тоді має статися щось по-справжньому жахливе. Роман «Сірі обійми Міжсезоння» продовжує хроніки циклу сучасного урбаністичного міфотворення «Колесо року». Втім, як і кожен із творів цього циклу, він є цілком самостійним, і його можна читати окремо.

До четвертого тому повного зібрання короткої прози відомого американського письменника, філософа та візіонера Філіпа Кіндреда Діка увійшли оповідання, написані в останній період його творчості, що охоплює 1963–1980 роки, коли тексти Діка стали ще дивнішими і химернішими, а сумніви щодо довколишньої реальності лише посилилися, загравши всіма барвами найвигадливіших теорій змов і всепроникної параної, помножених на непересічні талант і фантазію письменника. Тут є як класичне «діківське» оповідання «Спогади оптом», відоме за кількома успішними екранізаціями 1990 та 2012 років (назва екранізації – Total Racall), так і багато інших, не менш вигадливих, нестандартних і захопливих творів, що на багато років уперед сформували цілі сюжетні напрями у фантастичній літературі та кіно.

Олександр Богомазов (26 березня 1880 - 3 червня 1930) – один із найбільш новаторських художників українського та світового авангарду. Він був не лише видатним живописцем, але й глибоким теоретиком мистецтва, чиї ідеї на роки випереджали свій час. У 1914 році він написав свій фундаментальний теоретичний трактат «Живопис та Елементи», у якому виклав власну революційну концепцію: мистецтво має відображати динаміку сучасного життя — рух, швидкість, енергію машин і людей. По суті, Богомазов запропонував для ХХ століття не просто нову форму чи стиль, а принципово нову концепцію живопису. Майже все своє коротке життя Олександр Богомазов прожив у Києві. Він був експериментатором, а його творчість — постійним  у пошуком "нової формули". У 1927 році Олександр Богомазов розпочав надзвичайно амбітний проєкт – триптих у райдужних тонах «Пилярі». Ця робота стала кульмінацією його творчого життя. У ній він втілив свої головні ідеї і погляди на мистецтво, викладені у трактаті. З кусочків цього пазлу Ви можете скласти одну з трьох картин триптиху, що зберігається в Національному художньому музеї України. На жаль, як і більшість українських авангардистів, Богомазов був забутий і заборонений за часів СРСР; його спадщина була надовго прихована. Лише наприкінці XX століття його роботи були перевідкриті і зараз визнання значення спадщини цього художника в історії авангардного мистецтва поступово зростає. Кількість елементів: 300 Розмір пазла: 360 x 320 мм Розмір коробки: 260×160×55 мм Матеріал: деревина (HDF)

Тимко Бойчук (27.09.1896 - 13.07.1922) — український художник, який творив у галузях монументалізму, станкового малярства та книжкової графіки. Тимко є молодшим братом та послідовником Михайла Бойчука, засновника бойчукізму - мистецької школи та модерністської течії, що охоплювала різні мистецькі галузі і мала на меті інтегрувати мистецтво у повсякденний побут. Бойчукісти, починаючи із 1910-х, створювали новий український стиль, синтезуючи модерне із надбаннями Візантії, Київської Русі та українського народного мистецтва. Картину “Біля яблуні” (1919-1920) називають іконою українського модернізму, в якій поєднано релігійне і національне, міфотворче і побутове, елементи візантійського, класичного та сучасного живопису. Це одна з небагатьох уцілілих картин Тимка Бойчука. Художник помер від туберкульозу у віці 25 років, а більшість його робіт зникли в час совєтської розправи над бойчукізмом у 30-х роках, коли Михайла Бойчука та інших бойчукістів розстріляли, а майже всю їхню мистецьку спадщину знищили. Тепер картина “Біля яблуні” зберігається в Національному художньому музеї України. Мистецтвознавці досі розходяться в інтерпретації сенсів, закладених у картині. Спробувати знайти відповідь можете і Ви, складаючи цей пазл. Кількість елементів: 300 Розмір пазла: 410 x 287 мм Розмір коробки: 220×160×55 мм Матеріал: деревина (HDF)

Михайло Бойчук (30.10.1882 - 13.07.1937) — феноменальний український художник, засновник «бойчукізму» - мистецької школи та модерністської течії, що поєднувала візантійські традиції з модерними європейськими стилями та українським народним мистецтвом. Він отримав мистецьку освіту у Львові, Відні, Кракові, Мюнхені та Парижі. У 1909 році Бойчук створив у Парижі групу Renovation Byzantine, що здобула гучне визнання у мистецьких колах та стала початком його школи. Незабаром Михайло Бойчук разом із кількома учнями повертається в Україну, щоб “попрацювати для добра Вітчизни”. У 1917 році Михайло Бойчук став одним із фундаторів та професорів Української академії мистецтв у Києві, при якій заснував школу монументального мистецтва. Бойчук прагнув створити велике національне мистецтво, яке було б доступне всім та інтегроване у повсякденний побут — від архітектури до посуду. Радянська влада доклала максимум зусиль, щоб знищити бойчукістів і щоб від їх напрацювань не залишилось сліду. У 1937 році Михайла Бойчука, його дружину Софію Налепинську-Бойчук та багатьох учнів розстріляли. Численні монументальні фрески, мозаїки, картини та інші твори бойчукістів цілеспрямовано знищувались аж до 1952 року. До нашого часу дійшли лише поодинокі твори, які вдалось переховати, або чорно-білі зображення деяких творів у журналах чи книгах. Кількість елементів: 300 Розмір пазла: 410 x 287 мм Розмір коробки: 220×160×55 мм Матеріал: деревина (HDF)

Георгій Нарбут (09.03.1886 - 23.05.1920) - український художник-графік, ілюстратор, один із засновників Української Академії Мистецтв та її перший ректор. Нарбута називають “дизайнером Української держави”, оскільки  він є автором оформлення перших українських банкнот, поштових марок, проєкту герба і печатки УНР, а також абетки та унікального шрифту, справжня популярність яких в Україні стала можливою тільки зараз, за сто років після їх створення. Нарбут випрацював національний стиль, в якому поєднав модерн із декоративністю козацького бароко. Для цього Георгій Нарбут, сам будучи нащадком давнього козацького старшинського роду, ретельно вивчав давнє українське малярство, геральдику українських родів, графіку українських рукописів і стародруків. Робота «Еней та його військо», представлена у цьому пазлі, була створена Нарбутом у 1919 році і за його задумом мала стати однією із серії ілюстрацій до поеми Івана Котляревського «Енеїда». Та, на жаль, стала єдиною ілюстрацією, яку автор встиг створити. Георгій Нарбут помер у віці 34 років від хвороби. Попри коротке життя, він залишив потужну мистецьку спадщину, вплив якої лише набирає обертів. Картина “Еней і його військо”, як і багато інших творів Георгія Нарбута, зберігається у Харківському художньому музеї. Кількість елементів: 300 Розмір пазла: 410 x 287 мм Розмір коробки: 220×160×55 мм Матеріал: деревина (HDF)

Олександра Екстер (18 січня 1882 - 17 березня 1949) - українська художниця, одна з найпомітніших мисткинь світового авангарду. Її називають «Амазонкою авангарду», оскільки вона одна з перших жінок-авангардисток. Багатогранна творчість Екстер охоплювала живопис, сценографію, дизайн костюмів, оформлення інтер'єрів колекціонування та курацію виставок українського народного мистецтва. Вона народилася у маленькому польському місті Білосток, але з півторарічного віку і майже 40 років проживала й творила в Києві. Важливу роль у її творчому становленні відіграв також Париж. Екстер постійно курсувала між Києвом та Парижем, де вона вчилася і виставлялася. Вона була однією з перших популяризаторок авангардного мистецтва в Україні та Російській імперії, новаторкою у театральній сценографії. Вона відкрила в Києві власну мистецьку школу та виховала ціле покоління художників, які згодом змінили обличчя українського театру. Через совєтську окупацію у 1919 році була змушена залишити Київ. Останні 25 років життя Екстер прожила у Франції. На картині "Три жіночі постаті" (1909–1910) Олександра Екстер зобразила себе на прогулянці у Києві разом із двома подругами та соратницями у дослідженні українського народного мистецтва. Складаючи пазл із цією картиною, Ви також зможете детально роздивитися скільки собак на ній зображено. Картина зберігається у Національному художньому музеї України. Кількість елементів: 300 Розмір пазла: 360 x 320 мм Розмір коробки: 260×160×55 мм Матеріал: деревина (HDF)

Багато найпроникливіших своїх картин Ріпин присвятив українській тематиці, найбільш відомим прикладом з яких є епічні «Запорожці”. Наскрізними мотивами у його полотнах, присвячених Україні, є жага свободи і внутрішня гідність персонажів. Картина «Українка біля тину» (1876–1878) є чудовим прикладом пієтету художника до української народної культури. Зображена жінка у традиційному вбранні несе в собі не лише красу, але й внутрішню гідність та силу. Збираючи це полотно з кусочків пазла, ви отримаєте естетичне задоволення та відчуття спокою, а також зможете детально роздивитися елементи українського народного костюма кінця XIX століття. Кількість елементів: 300 Розмір пазла: 410 x 287 мм Розмір коробки: 220×160×55 мм Матеріал: деревина (HDF)

Казимир Малевич (23 лютого 1879 - 15 травня 1935) — український художник, одна з найбільш революційних постатей у світовому мистецтві ХХ століття, засновник супрематизму. Народився у Києві в польсько-білоруській сім’ї. Згідно автобіографії Малевича, його свідоме становлення як митця, а також джерела натхнення, нерозривно пов’язані з українським народним мистецтвом, особливо з іконами, розписами хат, вишивкою. Навчання художником почав у Київській рисувальній школі, був учнем Миколи Пимоненка. Картина «Квіткарка», відтворена у цьому пазлі, є омажем до картини “Київська квіткарка” Пимоненка. Кількість елементів: 300 Розмір пазла: 360 x 320 мм Розмір коробки: 260×160×55 мм Матеріал: деревина (HDF)