Знижки в Bookchef

Останнє передшкільне літо Мейв, Рой, Фіона та Лілі проводять, таємно тренуючись володіти своїми особливими дарами, які отримали після ритуалу. Найбільше друзів хвилюють випускні іспити та початок дорослого життя. Аж доки в їхнє життя знову не вдирається Аарон. Він пропонує Мейв доєднатися до його радикальної організації «Діти Бригіди», а коли дівчина відмовляється, погрожує їй. Незабаром Мейв утрачає здатність читати думки, а Фіона — зцілювати. Їхня досвідчена в чаклунстві подруга Нуала залучає несподівану помічницю, адже справа серйозна — у Кілбеґу може зникнути геть уся магія. У продовженні дебютного роману для підлітків «Наші приховані дари» ірландська письменниця Керолайн О’Доног’ю ще глибше занурюється у тему магії, майстерно поєднуючи її з важливими підлітковими питаннями: стосунки, пошук свого призначення, порозуміння з собою та світом.

У Джуді Муді знову було щось не те із настроєм — із понеділковим настроєм. Вона прокинулася саме того поне­ділка, що не обіцяв нічого крутезного: ще один нудний день у тому самому класі за тією самою партою... Аж поки пан Тодд не підкинув їй ідею! А що, як вигадати свято на кожен день тижня? ГРАНДІОЗНО! Але чи справді це так класно — мати свято на щодень? Після Дня вшанування бульбашкової плівки, Дня бла-бла-бла та купи інших днів із шаленими пригодами Джуді вже не така певна…

Яка головна спеція твого життя? Чим і як ти присмачуєш страву свою на щодень? Яка тобі сіль пасує? А який ти перчик? А ягідка? А гриб ти як готуєш? А тісто?! Не вмієш тісто?! То ось же! Ось прочитай, Серце, як тобі бути, як тобі жити, слухати Ластівок, ловити моменти, вибирати спеції, давати лад у кухні, готувати, шанувати, частувати і… смакувати щастя. Смакувати щастя, попри все. У цій книзі — кулінарні секрети й таємниці досвіду Андрія Гудими — Майстра, Воїна Світла, який прагнув ділитися зі світом знаннями і любов’ю до всього. Автор не встиг побачити власну книгу, віддавши за свою країну життя. Життя, яке надзвичайно любив.

Люди на каві. Та про що вони лишень не говорять! Сміються, сваряться, зізнаються в коханні, розповідають про подорожі, будують плани. Встигай лише записувати. Ці історії — про звичайних людей, які живуть своє життя, з його драмами, болючими розривами і вічним прагненням щастя. Тут багато чуттєвості, гумору і фіксації моменту, бо так важливо відчути мить, у якій ти живий і відчуваєш світ довкола — у повноті емоцій, звуків, смаків, кольорів. І в цьому сенсі цю збірку оповідань можна було б назвати свого роду гідом у світі органів чуття, бо головний герой тут — людина, яку можна обійняти і яка хоче, щоб її чули, бачили і любили.

Ким був син великого Моцарта і чим прислужився Галичині та Львову на початку XIX ст., обравши роль приватного вчителя музики в графських маєтках та провівши тут понад 30 років свого життя? Унікальне видання, що зібрало переклади подорожнього щоденника Франца Ксавера Моцарта, понад 100 листів і документальних свідчень та детальний хронограф-біографію, привідкриє читачеві завісу в інше століття, покаже становлення музичної культури Львова, приватне життя композитора та засвідчить сумну долю талановитого Ксавера, який назавжди залишиться сином великого батька.

Андреа Нікастро — італійський журналіст і письменник. Працював військовим кореспондентом у Боснії, Косово, Сербії, Гаїті, Перу, Еквадорі, Індонезії, Чечні, Афганістані, Іраку, Грузії, Ірані й Україні. У своєму творі «Облога. Роман про Маріуполь» автор викладає власний погляд на події лютого-травня 2022 року в Україні. Після повернення до Італії автор описав своє відчуття, коли неподалік впала бомба: скло, що надувається, як повітряна куля, фасад будівель і каміння, що стають м’якими, рухаються і перетікають, наче хвиля на морі. «Це був божевільний досвід, як божевільна ця війна», — заявляє письменник. Він розповідає про трансформацію людини в екстремальних умовах, даючи простір болю та страхам, із якими Європа не зіштовхувалася вже 70 років. Нікастро показує, що війна може як народити неймовірні вияви людяності, так і перетворити на монстрів тих, хто раніше здавався «цивілізованим». Він простежує зміни в особистій шкалі цінностей героїв роману й описує емоції тих, кому довелося пройти жахливі випробування.

Конфуцій (551–479 рр. до н.е.) — китайський філософ, один із найвидатніших мислителів планети, вчення якого справило глибокий вплив на цивілізацію Китаю та Східної Азії. Свої перші кроки в дорослому житті він зробив на освітянській ниві й саме тут зажив слави. У Китаї Конфуція називають учителем десяти тисяч поколінь, його погляди на виховання й освіту актуальні донині.   Саме завдяки учням про Конфуція збереглися не тільки легенди, як про багатьох видатних особистостей давнини, а багато фактів про життєвий шлях, філософська спадщина, зокрема вислови та бесіди, які публікуються у цьому виданні.

Сей-шьонаґон (966–1017) — відома японська письменниця. Її «Записки в узголів’ї» — один з кращих творів доби Хейан (794 – 1185), написаний у жанрі дзуйхіцу — філософського ліричного есе, сповіді. Особливістю цього оригінального есеїстичного жанру літератури середньовічної Японії була необмежена свобода авторського письма, без будь-якого заздалегідь складеного плану — своєрідне «слідування пензлю», коли автор записував в окремих, не пов’язаних єдиним стилем, темою та сюжетом розділах (данах) особисті переживання, почуття, емоції, різноманітні роздуми, власні філософські міркування, цікаві спостереження тощо. Перекладений багатьма мовами, цей геніальний твір «золотої доби» японської класичної літератури вже понад тисячу років викликає захоплення в багатьох поколінь читачів у всьому світі, серед яких і українці.

Джейн Остен (1775—1817) по праву вважають «першою леді» англійської літератури. Світ її романів – це загадковаатмосфера Британії початку ХІХ століття, привабливі героЇ, складні правила пристойності, ошатні сукні із завищеноюталією, інтриги, любовні записки… Книги Остен ось уже третє століття поспіль підкорюють романтичними сюжетами, не позбавленими драматизму, психологізмом, істинноанглійським гумором і є обов’язковими для вивчення в коледжах і університетах Великої Британії. Емма Вудхаус, героїня однойменного роману, з неприпустимим марнославством і самовпевненістю вважала, що вміє читати в чужих серцях і здатна розпоряджатисячужими долями, навіть не замислюючись, що це може завдатикомусь болю, до того ж стати загрозою її власному щастю — втратою відданого друга, який щиро кохає її.

До книжки поета, археолога і політичного діяча Олега Ольжича увійшли найперші поезії, прижиттєві поетичні збірки «Рінь» і «Вежі», збірка «Підзамча», яку друзі Ольжича видали вже після його смерті, а також прозові твори, публіцистика і листування. Творчість поета героїчна, він вірить у правду, свободу і призначення людини. У збірці «Рінь» переважають теми праісторії і древнього середньовіччя. Поезія збірки «Вежі» вже більше відбиває революційний світогляд Ольжича, майстерно обрамлений романтичними мотивами. У публіцистичних статтях він пише про освіту і виховання молоді, українську культуру, розмірковує про духовність і самосвідомість.

Розстріляне відродження — духовно-культурне та літературно-мистецьке покоління 1920-1930-х рр. XX ст. Це доба творчої особистості, що ввійшла в конфлікт із тоталітарним режимом. Більшість учасників цього процесу були репресовані. До цього видання увійшли твори Бориса Антоненко-Давидовича (помер на засланні) «Чистка», «Де подівся Леваневський», «Протеже дяді Васі», «Хто такий Ісус Христос», «Три чечени», «СІЗО»; Івана Багряного (покарання відбував у спецпоселеннях Далекого Сходу, що підірвало здоров'я письменника) «Скелька» (історична поема), «Чому я не хочу вертатись» до СРСР (публіцистична стаття), «Морітурі» (драматична повість), репродукції картин Михайла Бойчука (розстріляний у Києві).

Гомер (VIII—VII ст. до н. е.) — видатний легендарний сліпий співець античності і, мабуть, найвідоміший поет світу. Для численних поколінь знайомство з античною культурою і світовою літературою незмінно починається з Гомерових поем «Іліади» та «Одіссеї», які належать до жанру героїчного епосу. «Одіссея» оповідає про повернення велемудрого Одіссея — одного з героїв Троянської війни — на рідний острів Ітаку, де його чекали дружина Пенелопа та син Телемах, про незвичайні пригоди, які довелося пережити Одіссею на шляху додому, та про реальні та фантастичні землі, де він побував. Поема змальовує цікаві побутово-звичаєві картини із життя стародавніх еллінів і разом з тим вводить читачів у казково-фантастичний світ грецької міфології. «Одіссея» дихає урочистим спокоєм і, сповнена духовної краси і величі, є завершеним втіленням класичної епопеї.