Мина Мазайло. П’єси | Микола Куліш

Сатиричну п’єсу «Мина Мазайло» не дарма називають філологічним водевілем: комічні слова й фрази, факти кумедного зросійщення українців, пародія на мовні дискусії тощо. Усе це смішно, але водночас це сміх крізь сльози.

Мина Мазайло соромиться власного прізвища — занадто воно українське. Тому в нього виникає почуття меншовартості. Тож він вирішує змінити його і шукає вчительку, яка навчила б його говорити «по-руському». Проте, коли Мина замислюється над варіантом свого майбутнього прізвища, — Сірєнєв, Розов, Алмазов, — його син Мокій хоче відтворити повну форму родового прізвища…