Мудрість непевності. Як жити в епоху тривоги | Алан Воттс

Алан Воттс, британський філософ і психолог, стверджує, що причиною людського розчарування та тривоги є нездатність людей повноцінно жити в сьогоденні та їхні марні пошуки психологічної безпеки. Спираючись на східну філософію та релігію, з наголосом на буддизмі, він досліджує, чому люди такі незадоволені й нещасливі. Воттс переконаний: люди повинні відмовитися від контролю за життям і прийняти невідомість та непевність, притаманні йому.

Значна частина незадоволення і тривоги людини зводиться до одержимості майбутнім. Багато хто прагне досягти відчуття безпеки, занурюючись у релігії, які стверджують, що мають відповіді на питання життя, та зазвичай пропонують упевненість у спасінні після смерті. Дехто ж зосереджується на матеріальних набутках, щоб забезпечити майбутнє щастя та безпеку. Проте жоден із варіантів не гарантує людям того рівня щастя та безпеки, якого вони прагнуть, оскільки майбутнє невідоме: це не що інше, як абстракція, повністю складена з прогнозів і передбачень.

Алан Воттс підводить читачів до думки, що людина повинна відмовитися від марних пошуків безпеки та розуміння сенсу свого існування й навчитися просто жити тут і зараз. Життя за своєю природою є невизначеним, непевним, небезпечним і постійно змінюється; лише прийнявши цю істину, можна позбутися страху й тривоги.

Про автора

Алан Воттс — філософ, письменник, перекладач і лектор, популяризатор східної філософії для західної аудиторії. Народився у Великій Британії, а 1938 року переїхав у США. Займався дослідницькою діяльністю в університетах Кембриджа, Корнелла і Гавайського, певний час був радником із питань релігії Північно-Західного університету, а потім — деканом Американської академії азійських досліджень в Сан-Франциско. Алан Воттс відомий як один із найглибших філософів ХХ століття. Він опублікував понад 20 книг на теми порівняльної філософії і релігії, став одним із найвідоміших у США лекторів і вчителів. Ще понад 25 його книг стосуються тем самоідентифікації, істинної природи реальності, вищої свідомості, сенсу життя і нематеріального прагнення щастя. У своїх книгах він співвідносить життєвий досвід із науковими знаннями, західними та східними релігіями, езотерикою, філософією.