Самотність Мередіт | Александер Клер

Мередіт Меґґс любить свого кота, складати пазли та готувати. Не любить нових людей, різке освітлення та дивитись на свою шкіру. Кожен її день схожий на попередній: однаково спокійний та самотній. Мередіт звикла бути одна. Вона не розмовляє з матір'ю та старшою сестрою і намагається не згадувати про минуле. Мередіт нічого не потребує. Вона не почувається самотньою і не хоче нічого змінювати, адже зміни ще жодного разу не принесли їй щастя.  А ще Мередіт не виходить на вулицю вже... 1214 днів.  Але навіть у чотирьох стінах вона не може повністю контролювати своє життя. Раптово в неї з'являються нові люди, плани та надії, заради яких Мередіт все ж таки спробує переступити поріг свого будинку…