Сто років самотності | Ґабріель Ґарсія Маркес

Ґабріель Ґарсія Маркес (1927–2014) — колумбійський журналіст, видавець і політичний діяч. Засновник літературного напряму «магічний реалізм». У 1982 році йому було присуджено Нобелівську премію з літератури: «за романи та оповідання, в яких фантазія та реальність, поєднуючись, відображають життя і конфлікти цього континенту».

Роман «Сто років самотності» вважають шедевром Ґабріеля Ґарсія Маркеса. Автор описує історію життя родини Буендіа впродовж ста років. Письменник використовує в своєму творі елементи та образи світових міфів. Буендіа відправляється на пошуки нової землі для нащадків, а злива не припиняється багато років, як у біблійних історіях. Читач може розпізнати риси античних міфів: невидима доля керує вчинками героїв роману, трагічний фінал визначений наперед.

У видавництві «Фоліо» також вийшли друком книжки Ґ. Ґ. Маркеса «Кохання під час холери», «Опале листя», «Генерал у своєму лабіринті», «Полковнику ніхто не пише», «Скандал сторіччя. Тексти для газет і журналів (1950–1984)», «Зустрінемось у серпні».