Життя бджіл. Філософські есеї | Моріс Метерлінк

Письменник звертався до філософії та естетики символізму, намагаючись пояснити життя і діяльність людини через аналогії, взяті зі спостережень за природою. “…

Бджоли не відають, чи споживатимуть зібраний ними мед. Ми не знаємо, зі свого боку, хто використає духовну потугу, котрою ми збагачуємо світ. Як і бджоли, що перелітають з квітки на квітку за медом, якого забагато для особистих потреб і своїх дітей, так і нам треба переходити від реальності до реальності в пошуках усього, ладного живити загадкове полум’я духовної сфери людини.
Отож, маємо бути готові зустріти будь-яке явище, переконані щодо виконання питомого завдання.

В цьому сенсі долучаймо власні почуття, пристрасті, живлячи все видиме, суще, збагненне, дотичне. Застосовуймо всю суть свого єства, а це ідея, отримана з відкриттів, і висновки, здобуті під час спостережень. Настає момент, коли все обертається благом для людського розуму, який скорився добрій волі величного людського завдання” Моріс Метерлінк.