Світанок усіх речей. Нова історія людства

Анотація

«Світанок усіх речей» — ґрунтовний аналіз досліджень останніх кількох десятиліть, що пропонує кардинально новий погляд на історію людства. Книга кидає виклик нашим найфундаментальнішим уявленням про соціальну еволюцію — від розвитку сільського господарства й міст до походження держави, демократії та нерівності — і відкриває нові можливості для розуміння природи людини. Спираючись на новаторські дослідження в археології та антропології, автори показують, як змінюється історія, коли ми отримуємо змогу скинути концептуальні кайдани й вільно сприймати те, що було насправді.

Про книгу

«Світанок усіх речей. Нова історія людства» – це книга Девіда Ґребера та Девіда Венґрова, які знайомлять читачів з іншою історією. Автори врахували всі останні дослідження і докази, накопичені в археології, антропології та споріднених дисциплінах, які  спонукають абсолютно по-новому поглянути на розвиток людських суспільств упродовж останніх 30 000 років. Автори присвячують багато сторінок трипільським протомістам на території сучасної України – Тальянки, Майданецьке, Небелівка. Ці поселення, датовані IV тисячоліттям до н. е., деякі з них існували ще до найдавніших відомих міст Месопотамії. 

Вчені легко і вправно полемізують з Руссо, Харарі, Гоббсом, Пінкером та іншими. Девід Венґров – професор порівняльної археології в UCL, відомий своєю роботою над ранніми культурними та політичними трансформаціями в Африці та Євразії. Девід Ґребер, який раптово помер у 2020 р. від ковіду, був професором антропології в LSE. Разом вони досліджували низку нещодавніх археологічних знахідок, які виявляються аномальними для стандартного наративу (наприклад, існування стародавніх великомасштабних егалітарних міст). 

Найцікавіші думки, викладені у книзі:

• світ був не таким, яким ми його звикли уявляти. Виникнення сільського господарства не започаткувало еру приватної власності й не було незворотним кроком до нерівності, як стверджували філософи й історики; 
• першим кроком до точнішої та оптимістичнішої картини світової історії може бути остаточна відмова від уявлень про існування Едемського саду;
• Європейське Просвітництво 18 століття було значною мірою викликане знайомством з корінними племенами Північної Америки;
• Європейський «культурний розквіт» Homo sapiens близько 40 000 років тому є міфічним і, в будь-якому разі, ймовірно, йому передували реальні події не меншого значення в Африці, які мало пов'язані з економічним переходом від полювання до землеробства;
• так звані первісні народи, що існують сьогодні на околицях сучасних держав, є не «вікнами в минуле», а складними космополітичними суспільствами, які демонструють оригінальні розв'язання одвічних проблем політичної організації людства;

формальні свободи, що надаються в сучасних демократіях, є набагато більш обмежувальними (і обмеженими), ніж свободи, широко надані в доіндустріальних, неєвропейських суспільствах.