Темні віки. Руйнація християнством класичного світу

Анотація

«Темні часи» — це маловідома історія про те, як войовнича релігія навмисне атакувала й придушувала вчення класичного світу, започаткувавши століття беззаперечного дотримання «єдиної істинної віри». Незважаючи на наші уявлення про те, що ранні християни були лагідними й м’якими, покірно йшли на мученицьку смерть, співаючи гімни любові та хвали, насправді все було по-іншому. Вони були жорстокими, безжальними й принципово нетерпимими. На відміну від політеїстичного світу, в якому поява ще однієї релігії не протирічила існуванню старих, нова ідеологія стверджувала, що християнство — єдино правильні шлях, істина та світло й що будь-яка інша віра — хибна й має бути знищена. У період із першого по шосте століття тих, хто не відповідав переконанням християнства, переслідували всіма можливими способами: соціальними, юридичними, фінансовими та фізичними. Старі вівтарі були перевернуті, храми зруйновані, статуї порубані на шматки, а священники вбиті. Про все це й більше розповідає Кетрін Ніксі у

Про книгу

«Темні віки. Руйнація християнством класичного світу» – це книга, яку написала Кетрін Ніксі – журналістка відділу мистецтв газети «Таймс». Сама назва красномовно говорить, про що тут йде мова. Головна теза авторки – християнізація Римської імперії була тоталітарною революцією, яка спричинила масштабні руйнування та офіційну нетерпимість заради створення людини нового типу. Що ж це за новий тип? Християнин, якому байдужі плотські задоволення, але ж проти природи не підеш! Церква всі природні потяги назвала демонами й стала з ними боротися. Створення забитої людини-аскета доповнювалося руйнуванням храмів колишніх богів, спалюванням книг, знищенням статуй та переслідування нехристиян та єретиків. Це епоха палімпсестів, коли зішкрібали праці Архімеда, щоб зробити молитовник. Зараз вважається, що церква зберегла багато історичних пам’яток, але, починаючи з четвертого століття, християнізації несла яскраво виражений антиінтелектуальний компонент. Велику Александрійську бібліотеку (700 000 томів) знищив християнський натовп. Афінську академію, засновану Сократом, заборонили. Пальміра пережила нищення тоді, а потім ще й і в 21 ст., коли відреставровану статую Афіни понівечили бойовики ІДІЛ. Це книга про трагедії, що стоять за «тріумфом» християнства.